-
1 приходить по делу
vgener. venir a tratar un asunto -
2 по делу
(приходить, уходить и т. п.)come on business; have an errand to do- Я к вам по делу! - смущённо сказала она, заметив, что хозяйка наблюдает за нею. (М. Горький, Мать) — 'I have come on business,' she said self-consciously, noticing that Ludmila was eying her closely.
Татьяна Романовна..., предупредив Семёновну, что уходит по делу, вышла к шоссе. (П. Проскурин, Полуденные сны) — Tatiana Romanovna... told Semyonovna she had an errand to do and went out on the road.
-
3 дело дел·о
1) affair; (занятие) business; work; (вопрос, проблема) matter (of)вести государственные дела — to manage / to run state affairs
вмешиваться в какое-л. дело — to interpose in a matter
не вмешиваться в дела — to keep out of (smb.'s) affairs
доводить дело (до) — to take / bring matters (to)
начать дело — to set up / to start a business
без дела не входить — no admission / entry except on business
верное / выигрышное дело — winning case / game
внешние / иностранные дела — external / foreign affairs
внутренние дела (страны) — domestic / internal / home affairs
запутанное / сложное дело — complicated matter
личное / частное дело — private affair
международные дела — international / world affairs
невыгодное дело — business does not pay разг.
рискованное дело — touch-and-go business / affair
спешное / срочное / неотложное дело — pressing / urgent business
текущие дела — routine / everyday matters, daily proceedings
тёмное дело — dark business / deals
ведение дел — disposal / transaction of affairs
дело, не имеющее важного значения — matter of little significance
со знанием дела — ex professo лат.
2) (цель, задача, интересы и т.п.) causeправое дело — good / rightful cause
дело, обречённое на провал — hopeless cause
3) (поступок, деяние) deed, actгероические дела — acts of heroism, heroic deeds
4) (специальность) business; (круг знаний) scienceвоенное дело — soldiering, military science
5) канц. file, dossierличное дело — personal file / records, dossier
дело в том, что... — the point is that...
6) юр. caseвести дело — to plead a case, to solicit
возбудить дело (против кого-л.) — to bring an action (against smb.), to take / institute proceedings (against smb.)
завершить / закончить дело — to settle a case
передать дело в прокуратуру — to send / to submit a case to the public prosecutor's office
пересматривать дело — to reopen / to review / to re-examine a case
прекратить дело — to dismiss a case, to withdraw an action
прекратить дело без судебного разбирательства после уплаты штрафа — to settle an offence out of court by payment of a fine
рассматривать / слушать дело в суде — to try / to hear a case
повторно рассматривать дело — to re-examine / to reinvestigate a case
судебное дело — action, case, proceedings, suit
возбудить судебное дело против кого-л. за клевету — to summon smb. for libel
дело о преступлении, наказуемом смертной казнью — capital case
материалы дела — materials of a case, records
-
4 дело
с.1. affair, business; ( занятие) pursuitличное, частное дело — private affair
это моё, его и т. д. дело — that is my, his, etc., business / affair
это не моё, его и т. д. дело — that is no business / concern of mine, his, etc.; that is none of my, his, etc., business
не его дело (+ инф.) — he has no business (+ to inf.), it is not, или none of, his business (+ to inf.)
приводить свои дела в порядок — put* one's affairs in order
приходить по делу — come* on business
доводить дело (до) — take* / bring* matters (to)
браться сразу за десять дел — tackle a dozen jobs at once; have many irons in the fire идиом.
знать своё дело — know* one's job
2. тк. ед. (цель, интересы и т. п.) causeблагородное дело — good / noble cause
великое дело — great cause, fear
здоровье — великое дело — health is a great thing
4. (событие, происшествие) affair, businessдело было в 1960 г. — it happened in 1960
5. об. мн. (положение, обстоятельства) thingsдела поправляются — things are improving, things are the mend
как его дела? — how is he getting on?; how are things going with him?
6. (вопрос, предмет чего-л.) matterдело привычки, вкуса — matter of habit, taste
совсем другое дело — quite another matter; that's a horse of a different colour идиом.
дело нисколько не меняется от того, что — the situation is no way altered by the fact that
горное дело — mining; др. сочетания см. под соотв. прилагательными
8. уст. ( предприятие) business9. юр. ( судебное) caseвести дело — plead a case
возбудить дело против кого-л. — bring* an action against smb., take* institute proceedings against smb.
10. канц. file, dossierличное дело — personal record(s) (pl.), personal file
подшить, приложить к делу (вн.) — file (d.)
11. уст. ( сражение) battle, fighting♢
на самом деле — as a matter of fact, in fact, actually, in realityна самом же деле — but the fact is...
в самом деле как вводн. сл. — really, indeed; now that one comes to think of it
то ли дело разг. ( гораздо лучше) — how much better; what a difference
то и дело — ( часто) every now and then; ( беспрестанно) continually, incessantly; time and again; часто переводится глаг.: keep* on (+ ger.):
между делом — at odd moments, between times
дело за (тв.) — the matter depends (on)
дело в том, что — the fact / point is that
в том-то и дело, что — the whole point is that
какое дело (дт.)?, что за дело (дт.)? — what is it (to)?, what does it matter (to)?
какое ему дело (до)! — what does he care (for, about)!
испытать на деле (вн.) — test in practice (d.)
употребить в дело (вн.) — make* use (of)
иметь дело (с тв.) — have to do (with), deal* (with), have dealings (with)
говорить дело — talk sense, talk sensibly
такие-то дела! разг. — so that's how things are!, that is the way it is!
дело в шляпе разг. — it's in the bag, it's a sure thing
вот это дело! ( правильно) — good!, now you're talking sense!
за чем дело стало? — what's holding matters / things up?; what's the hitch? разг.
не в этом дело! — that is not the question / point
когда дело дойдёт до меня, тебя и т. д. — when it is my, your, etc., turn
на словах..., на деле же... — in words..., but actually...; ostensibly..., but in reality...
-
5 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
6 конец
м.1. (в разн. знач.) end; (окончание тж.) endingприходить к концу — come* to an end
подходить, приближаться к концу — draw* to a close, be approaching completion
к концу 1918 г. — by / towards the end of 1918
к концу ноября — by / towards the end of November
доводить что-л. до конца — carry smth. through; carry smth. to its conclusion; ( завершать) complete smth., put* a finish to smth.
2. разг. (расстояние, путь) distance / way from one place to anotherв оба конца — there and back; both ways
3. мор. (канат, веревка) rope's endнезакреплённый конец, свободный конец — tag; loose end
♢
в конце концов — in the end, after all; ultimatelyположить конец чему-л. — put* an end to smth.
пришёл конец (дт.) — it was the end (of); it was curtains (for) идиом.
хоронить концы разг. — remove / cover the traces
сводить концы с концами разг. — make* both ends meet
конца не видно разг. — no end in sight
на худой конец разг. — if the worst comes to the worst; at worst
-
7 окончательное решение
1. terminal decisionрешающая функция; функция выбора решения — decision function
2. final decision3. flat decision4. irrevocable decision5. landmark decisionрешение, имеющее важное значение — consequential decision
решение, констатирующее отказ от права — waiver decision
процедура принятия решения; алгоритм — decision procedure
принимающий решение; принятие решения — making a decision
Русско-английский большой базовый словарь > окончательное решение
См. также в других словарях:
ОКОЛЕСИТЬ — ОКОЛЕСИТЬ, (обколесить) свет, обколозить зап. объехать, объездить, побывать всюду. Я обколесил Русь. ?? Мы обколесоли версты три, объехали, окружили, сделали лишку. Околеситься чем, окружиться, обгородиться, обставиться. ?? Новое колесо или ось… … Толковый словарь Даля
Герцен, Александр Иванович — — родился 25 го марта 1812 г. в Москве. Он был внебрачным сыном родовитого московского помещика Ивана Алексеевича Яковлева. Последний принадлежал к тому поколению, которое Г. впоследствии называл "иностранцами дома, иностранцами в… … Большая биографическая энциклопедия
помогать — Пособлять, подсоблять, содействовать, способствовать, споспешествовать, благопоспешать, благопоспешествовать, пособничать; сотрудничать; благоприятствовать, идти навстречу чему, играть в руку кому, развязать кому руки, давать возможность; оказать … Словарь синонимов
Державин, Гавриил Романович — — знаменитый поэт, государственный человек и общественный деятель второй половины прошлого и первой четверти нынешнего столетия (р. 3 июля 1743, ум. 8 июля 1816). Предок его, татарский мурза Багрим, в ХV столетии, в княжение Василия… … Большая биографическая энциклопедия
Япония* — Содержание: I. Физический очерк. 1. Состав, пространство, береговая линия. 2. Орография. 3. Гидрография. 4. Климат. 5. Растительность. 6. Фауна. II. Население. 1. Статистика. 2. Антропология. III. Экономический очерк. 1. Земледелие. 2.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Япония — I КАРТА ЯПОНСКОЙ ИМПЕРИИ. Содержание: I. Физический очерк. 1. Состав, пространство, береговая линия. 2. Орография. 3. Гидрография. 4. Климат. 5. Растительность. 6. Фауна. II. Население. 1. Статистика. 2. Антропология. III. Экономический очерк. 1 … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Хабаров, Леонид Васильевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Хабаров. Леонид Васильевич Хабаров … Википедия
Торговля — (теория). Под Т. разумеют промысловую деятельность, имеющую целью преодолевать препятствия, разделяющие производителей и потребителей во времени и пространстве. Это определение (Ван дер Боргт) шире общепринятого, по которому Т. заключается в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Дело Бейлиса — Бейлис на суде Часть серии статей об антисемитизме … Википедия
Иоанн IV Васильевич Грозный — — царь и великий князь всея Руси, старший сын великого князя Василия ??? Иоанновича и второй супруги его Елены Васильевны, урожденной княжны Глинской, род. 25 августа 1530 г., вступил на великокняжеский престол 4 декабря 1533 г., венчан на… … Большая биографическая энциклопедия
Ростопчин, граф Феодор Васильевич — — обер камергер, Главнокомандующий Москвы в 1812—1814 гг., член Государственного Совета. Род Ростопчиных родоначальником своим считает прямого потомка великого монгольского завоевателя Чингисхана — Бориса Давидовича Ростопчу,… … Большая биографическая энциклопедия